Здоров'я – найбільше благо людини

Ельвіра ТУМАНОВА

Мислення і знання стали головною силою людини, дозволили їй зрозуміти і змінити світ, підкорити сили природи. Людський розум створив невідомі природі різновиди живих організмів, нові екосистеми, речовини, матеріали, джерела енергії. Досягнення технічного прогресу дозволили ушляхетнити побут, а відкриття в медицині — отримати перемогу в біологічній війні — переможені: віспа, холера, сказ, правець...

Наукові відкриття докорінно змінили соціум, адже прогрес — це спосіб людського буття. Побудувавши суспільство з розвиненою індустрією, людина почала вважати себе переможцем. Та все ж, після перемоги над одним ворогом ніби з бездонної скрині Пандори з'являється наступний. З одного боку, люди відчули себе господарями власного буття, з іншого — гостро усвідомили свою беззахисність. Екологічні та техногенні катастрофи, мутації збудників інфекцій, епідемічний характер неінфекційних захворювань, демографічні катаклізми — лише незначна частина проблем сучасного людства.

Проте складові благополуччя — це не тільки дах над головою, автомобіль і добротний одяг. Наше життя неможливе без здорової їжі, чистих повітря та води, без життєдайного пейзажу, квітів і співу птахів. Проте найбільш важливим компонентом щастя залишається вічна в усі часи цінність — міцне здоров'я, адже за його відсутності решта втрачає сенс.

Люди стали довше жити, але чи рідше вони хворіють? Як збільшення тривалості життя вплинуло на його якість. Яка перспектива розвитку сучасної медицини? Який найбільш оптимальний шлях збереження і відновлення здоров`я Пошук відповідей на ці питання — задача медицини і фармакології. Від того, наскільки правильними будуть відповіді, залежать результати лікування пацієнтів і, в широкому значенні слова, доля цивілізації.

Людський організм — складна біологічна система, втручання в роботу якої вимагає комплексного підходу. Очевидно, що основними напрямами розвитку сучасної медицини повинні стати повернення цілісного підходу до здорової і хворої людини, направленість на збереження здоров'я і попередження захворювань, лікування причин, а не наслідків.

Оцінка людського організму як складної саморегулювальної системи найбільшою мірою відповідає вимогам, що висуваються до сучасної медицини. Лише цілісний підхід до здоров'я і хвороби людини спонукає і пацієнта, і лікаря звернути особливу увагу на всі сторони життя: характер харчування, фізичну активність, відпочинок, сон і взаємовідносини.

Одна з найбільш характерних особливостей розвитку сучасного наукового знання — утворення гібридів між різними науками. Образно висловлюючись, можна сказати, що цей процес нагадує народження кентаврів. Навіщо потрібні такі «кентаври»? На початку третього тисячоліття саме вони, очевидно, призначені пояснити неосяжне — осмислити і дослідити такі проблеми, які не вдається розглянути у чітких поняттях однієї науки.

Стосовно лікування таким «кентавром» є сукупність методів академічної (традиційної) і біологічної медицини. Новатори і визнані світила медицини стверджують, що саме такий симбіоз надає унікальні можливості підвищити ефективність профілактики і лікування захворювань будь-якого походження. Саме такий підхід дозволить не тільки збільшити тривалість життя людства, але й вивести її якість на більш високий рівень.

Доповнюючи один одного, традиційні та біологічні методи стають могутнім інструментом у руках професіоналів, які сповідують і втілюють у життя істину, що лікувати треба не хворобу, а хворого з урахуванням його індивідуальних особливостей.